Продовжуємо знайомитися із славетними українцями
Вчитель української мови та літератури Жанна Василівна Бойчук разом із творчою групою учнів закладу провела загальношкільний захід на тему «Славетні Українці» за взірець вона ставила людей, котрі завдяки самовдосконаленню і праці над собою зробили вагомий внесок у загальну скарбницю України і всього людства.Творча група учнів у складі Ангеліни Понич, Іллі Понича, Миколи Німчука, Сніжани Філіпчук, Поліни Федотової допомагали вчителю здійснювати пошук інформації в Інтернеті, разом з ведучими доповнювали бесіду. Присутні в залі пригадали деякі імена найвідоміших українців: видатних державних діячів, полководців, мислителів, поетів, художників, письменників, композиторів. Ці люди змінювали не тільки хід історії, але й свідомість сучасників. Навіть ті, хто ніколи не знав про існування України скажуть: «Так, я знаю цих українців»:· Нестора Літописця;
· Княгиню Ольгу;
· Володимира Великого;
· Ярослава Мудрого;
· Богдана Хмельницького;
· Тараса Шевченка;
· Григорія Сковороду;
· Миколу Лисенка;
· Михайла Вербицького;
· Михайла Грушевського;
· Володимира Вернадського.
Увазі дітей було представлено життєвий і творчий шлях нашої сучасниці, видатної української художниці Катерини Білокур, уродженки села Богданівна, що на Київщині. Нелегким і тернистим був шлях цієї жінки. Через матеріальні нестатки в родині вона навіть не навчалась у школі, а самотужки навчилась читати за букварем. Через це не змогла здобути подальшої освіти і визнання себе як художниці. Тільки в 1940 році, коли авторці виповнилося 40 років відбулась перша виставка картин Катерини Білокур. А у 1954 році її твори вже демонструвались на міжнародній виставці в Парижі, де їх високо оцінив Пабло Пікассо. Він сказав: «Якби в нас була такого рівня художниця, ми б змусили заговорити про неї весь світ». У 1956 році їй присвоєно звання народного художника України.
Діти, присутні на заході були вражені силою духу, наполегливістю цієї талановитої жінки, яка була дуже самотньою в житті, але одержимою у творчості. Життя її було сповнене важкими хворобами, важкою фізичною працею, матеріальними нестатками, нерозумінням рідних, а на папері відбивалося квітами неземної краси. Серед її картин і паперів знайшли аркуш, на якому рукою художниці було написано: «Доля випробує тих, хто вирішив дійти у своєму житті якоїсь великої мети. Але сильних духом не зламає ніщо».
Творчість художниці села Богданівна належить до найкращих надбань української культури ХХ століття. Вшановуючи пам’ять Катерини Білокур у Києві було названо вулицю на її честь.
Завершився захід виконанням пісні, автором слів якої є вчитель української мови та літератури Ж.В.Бойчук, автором музики – музичний керівник закладу І.І.Нємцева:
Моє коріння тут, на цій землі,
Духмяною травою перевите.
І ластівки, й лелеки, й журавлі,
І квіти Білокур, що квітнуть поміж жита.
І недаремно я життя живу,
І кожну мить збираю по краплині.
Люблю я сонце, скошену траву,
І квіти Катрі, що в вікні повиті.
Моє коріння тут, на цій землі,
Уславленої дочками й синами.
Горжуся і бажаю навіки
Нащадкам землю й квіти прославляти.
|
