Заочна мандрівка Україною
Заочну подорож по Україні здійснили учні старших класів разом з класним керівником 11 класу Н.І.Полюлях.
Метою подорожі було ознайомити учнів зі спадщиною ЮНЕСКО в Україні; виховувати патріотизм, морально-духовні цінності, формувати відповідальне ставлення до історичних надбань українського народу; розвивати усне мовлення дітей, мислення, пам’ять.
Тут старшокласники дізнались про те, що в Україні є видатні культурні та природні цінності, що вважаються надбанням усього людства. Вони є світовою спадщиною ЮНЕСКО. 7 об’єктів внесені до спадщини ЮНЕСКО. Із 7 об'єктів 6 є об'єктами культурного і 1 — природного типу.
4 з 7 українських об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО повністю знаходяться в межах території України. Інші 3 пам'ятки частково перебувають на території інших держав:
Пункти геодезичної дуги Струве розміщені також у Норвегії, Швеції, Фінляндії, Росії, Естонії, Латвії, Литві, Білорусі та Молдові. Букові праліси знаходяться також у Австрії, Албанії, Бельгії, Болгарії, Іспанії, Італії, Німеччині, Румунії, Словенії,Словаччині та Хорватії.
Дерев'яні церкви карпатського регіону перебувають також на території Польщі.
Однією з найчарівніших перлин спадщини ЮНЕСКО є колишня Резиденція буковинських митрополитів у місті Чернівці, яку збудовано за проектом талановитого чеського архітектора Йозефа Главки.
Рішення про внесення одного з корпусів університету до Світової спадщини було прийнято на 35-ій сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, яка відбулася у Парижі з 19 по 29 червня 2011 року.
"Митрополича резиденція є видатним прикладом історичної архітектури XIX-го сторіччя», - йдеться в описі у списку Світової спадщини.
Наступним об’єктом Світової Спадщини, яким маємо пишатися саме ми – буковинці, є Букові праліси Карпат – транскордонний серійний природний об'єкт, що простягається від Рахівських гір і Чорногірського хребта в Україні на захід Полонинським хребтом до гір Буковські Верхи та Віхорлат у Словаччині.
Українсько-словацький об'єкт «Букові праліси Карпат» займає площу 77971,6 га, з яких 29278,9 га — заповідне ядро, а 48692,7 га — буферна зона. Понад 70 відсотків території об'єкта розташовані в Україні.
Цей об'єкт становить надзвичайну цінність на світовому рівні як взірець недоторканих природних комплексів помірних лісів. Лише тут найкраще зберігся неоціненний генофонд бука лісового. Бук є однією із найважливіших складових помірних широколистяних лісів, які колись займали 40 відсотків території Європи.
До Світової Спадщини ЮНЕСКО внесено Собор святої Софії — Премудрості Божої, Софія Київська або Софійський собор – християнський собор в центрі Києва, пам'ятка української архітектури та монументального живопису XI-XVIII століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії.
Міститься на території Софійського монастиря, є складовою Національного заповідника «Софія Київська» (крім монастиря, до цього заповідника належать Золоті Ворота, Андріївська церква, Кирилівська церква в Києві та Судацька фортеця).
Храм закладено 4 листопада 1011, освячено 11 травня 1018, спорудження розпочав Володимир Великий, завершив Ярослав Мудрий.
Києво-Печерська лавра (1051 р.) Сучасний лаврський ансамбль розташований на площі 22 га і поділяється на такі частини: Верхня лавра, Ближні печери, Дальні печери, Гостинний двір.
Більшість монастирських будівель і споруд мають архітектурні форми українського бароко середини XVIII ст.
Ки́єво-Пече́рська ла́вра — православний монастирський комплекс в Києві, Україна. Один із найбільших християнських центрів-святинь країни. Визначна пам'ятка історії та архітектури.
Заснований 1051 року за межами Києва ченцем Антонієм як печерний монастир. Один із перших монастирів Русі, що поклав початок руському чернецтву. Співзасновником монастиря вважається один із перших учнів Антонія - Феодосій. У середньовіччі був оплотом грецького православ'я на Русі, центром опозиції світській владі (руським та литовським князям). Сьогодні – це центр паломництва православних з усієї Землі. 1994 року разом із Софійським собором внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Церква Спаса на Берестові — стародавня церква в Києві поблизу Києво-Печерської лаври, на колишній околиці Берестове, пам'ятка архітектури XI—XII ст. Розташована за межею фортечних мурів Києво-Печерської лаври, проте вважається частиною історико-архітектурного ансамблю лаври, і разом з нею у 1990 році була включена до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО
За традиційною версією, церква була зведена в період правління київського князя Володимира Мономаха між 1113 і 1125 роками як головний собор Спасо-Преображенського монастиря. Після зруйнування Києва в 1240 році протягом декількох століть перебувала в занепаді. У 1640—1644 роках зусиллями Київського митрополита Петра Могили будівля церкви, від якої до того часу залишилась тільки західна частина, була відновлена в стилі українського бароко і заново розписана.
Наступним об’єктом, що прикрашає Світову історичну спадщину є Історичний центр Львова, або Старе місто (сучасна площа ринок)— історично, — перший район Львова, де було засновано місто, яким воно довгий час обмежувалося, і звідки розвивалося; політичний, економічний і культурний центр Львова. Найдавнішу частину Старого міста занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Згідно з археологічними даними, перше поселення на цих теренах з'явилося ще у 12 столітті в районі сучасної площі Старий Ринок. В середині 13 століття князь Данило Романович на місці поселення заснував Львів у його сучасному вигляді. Тогочасне місто було розташоване навколо Старого Ринку. Попри ринок проходила найдавніша львівська вулиця, відома ще з XIII століття, що збереглась донині — «Волинський шлях» (нині вулиця Богдана Хмельницького).
Весь світ пишається також Дерев'яними церквами карпатського регіону Польщі і України, які є пам'ятками давньої української сакральної архітектури. Це група історично цінних унікальних дерев'яних церков, які 21 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, були занесені до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО. До списку внесено 16 українських церков — 8 з яких розташовані в Польщі і 8 в Україні. Церкви представляють такі типи архітектури: гуцульський (Україна), галицький (чотири Україна і дві на території Польщі), бойківський (дві в Україні та одна в Польщі) і лемківський (всі п'ять на території Польщі).
Під час заходу діти ще раз переконались в тому, яка багата, чудова і прекрасна земля – Україна, що є колискою Світової історії. Тут проживають найпрекрасніші, найгостинніші люди – українці, які зберігають Світову історичну Спадщину.
 |
 |
 |
 |
 |
|
| |
 |
 |
|
|
| |
 |
 |
|
|
 |
 |
|
