До джерел духовності
У духовній скарбниці українського народу є багато свят, звичаїв, обрядів. Одне із свят, яке не залишає байдужим нікого, - Великдень. Це величне свято, що споконвіку символізувало перемогу над силами темряви і зла, уособлювало примирення і прощення. Воно нагадує нам про любов і милосердя, страждання і біль, одвічні людські цінності. Воскресіння Ісуса Христа дає нам змогу перемогти духовну смерть і жити новим повнокровним життям.
З метою розширення знань учнів про святкування Великодніх свят, відродження звичаїв та обрядів українського народу, розвитку інтересу до духовних народних надбань, традицій українського народу у 7-му класі вихователем Н.І. Полюлях проведено виховний захід на тему: «До джерел духовності. Великдень».
Проведення свята супроводжувалося змістовною та яскравою презентацією, тематичними виставками літератури і традиційних атрибутів великоднього свята - писанок, рушників.
Діти дізнались багато цікавого про підготовку українців до Великодня, зокрема, дотримання Великого посту, який триває сім тижнів, очищення душі від гріхів через покаяння, прощення образу, чуйне ставлення до ближнього, допомога нужденним.
Із задоволенням присутні на святі старшокласники слухали розповіді учнів про святкування Вербної неділі, жартівливе побиття освяченими вербовими гілками дітей та членів родин із словами: «Не я б’ю, верба б’є, за тиждень - Великдень, уже недалечко червоне яєчко».
Запам’яталась дітям інформація про останній тиждень перед Великоднем, який називають Великим, або Страсним – тиждень особливо сурового посту та молитов.
Не залишили байдужими слайди про Страсну п’ятницю, коли було розп’ято Ісуса на хресті на Голгофі. В цей день вся природа і люди були у глибокій скорботі.
Через три дні Христос воскрес. Воскресіння Господнє спонукає нас вірити, любити, прощати.
Увагу учнів було звернено на атрибути свята Великодня: писанки, крашанки, паски.
Виявляється, щоб паска у господинь спеклася гарною, народ радив дотримуватися певних прикмет. З добрим настроєм необхідно братися до розписування писанок, примирившись з тим, з ким посварився, адже писанка символ добра й сонця, оберіг від злого.
Цікавою є символіка кольорів писанок, кожний має своє значення. Так, наприклад, червона барва символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.
Не менш цікавими є символи, зображені на писанках, зокрема, сонце - символ Бога. Бог - це світло. Колесо - образ Вічності Божої, символ безсмертя й майбутнього небесного існування, образ безконечної Божої любові. Хрест - символ Всесвіту; знак чотирьох сторін світу, чотирьох темпераментів. Трикутник - символ вогню, безсмертності та чоловічої й материнської сили. У християнстві - це символ Пресвятої Трійці. Із вписаним у середині колесом — це символ Божого ока, тощо.
Діти дізналися, що писанки увіковічено у пам’ятниках. У канадському місті Веґревілі, провінції Альберта, велику частину населення якого становлять канадські українці, за проектом художника Павла Цимбалюка створено дванадцятиметровий пам'ятник українській писанці, що за розміром дорівнює триповерховому будинкові. Пасхальне яйце з алюмінію створене в 1974 році.
Єдиний у світі музей писанки збудовано в місті Коломия Івано-Франківської області. Частиною музею є пам'ятник писанці, висота якого сягає 13,5 метрів.
Під час проведення свята учні читали вірші про писанки, свято Великдень, великодні дзвони. Перевіркою знань, отриманих на святі, стала вікторина, в ході якої всі присутні відповідали на запитання.
Вихователем звернена увага дітей на те, що це свято завжди спонукало українців до милосердя, допомоги ближньому, адже в усі часи були діти, батьки яких померли, і вони залишилися сиротами. Про одну з таких дівчаток розповів Т.Г. Шевченко, сам залишившись сиротою в 11 років, 200-річчя з дня народження якого ми відзначали у березні.
Проведена паралель із подіями на Майдані Незалежності у Києві, де у лютому цього року загинула Небесна сотня, і багато дітей залишилися сиротами.
Ми повинні пам’ятати всіх героїв, в тому числі, наших земляків Олександра Щербанюка та Василя Аксеніна і допомагати їх родинам.
Ми не маємо ніякого морального права зрадити пам'ять про героїв.
Своє гаряче серце ми повинні віддавати всім тим, хто потребує нашої допомоги. Щоб зупинити зло, нам треба змінитися самим, бо саме з кожного з нас спитається: «А що ти зробив?»
Свято Воскресіння Ісуса Христа нагадує нам про безмежну любов Божого Сина до людей, запалює душу вогником добра та милосердя. Тож будьмо завжди були уважними до ближніх. Хай радіє на небесах Христос добрим вчинкам кожного із нас!
| 
