Андріївські вечорниці
Як відомо, 13 грудня в Україні відзначають день святого Андрія Первозванного, в українській традиції відомий як Андріївські вечорниці або ж просто «Калита». Цього дня молодь зазвичай гучно гуляла і влаштовувала вечорниці.
Свято Андрія Первозванного вважається найбільшим передноворічним святом, яке відзначається ще з часів Русі. Андрій Первозванний входив в число 12-ти апостолів Христа, згідно з переказами, був братом апостолу Петру і був покровителем жителів України, Росії та Шотландії. Напередодні цієї дати прийнято збиратися на Андріївські вечорниці — ворожіння, з якими пов'язано безліч неординарних звичаїв.
За традицією, в цей вечір і ніч хлопці робили різноманітні дрібні капості дівчатам (викрадали і ховали предмети одягу, прикраси). З настанням темряви хлопці лякали їх на вулицях або стукали у вікна, говорячи на різні лади, намагаючись таким чином звернути на себе увагу.
Дівчата ж в цей час пекли калиту, займалися таємним обрядом — проводили ворожіння на судженого і на результат майбутнього сімейного життя. Щоб дізнатися ім'я нареченого, дівчатам було приписано кидати знятого з ноги червоного чобота, — якнайдалі через голову. Кинуте взуття уважно розглядали, оскільки вважалося, що суджений прийде в будинок з того боку, куди вказує носок чобітка.
Цього дня залучитися до стародавніх українських традицій побажали і учні старших класів нашого закладу під керівництвом класного керівник 6-го класу Наталії Григорівни Марценюк.
Завітали в цей день до нашого закладу добрі люди в особі Людмили Пилипівни Дердей з однодумцями, небайдужими до дітей з особливими потребами і подарували подарунки – м'які та розвиваючі іграшки для наймолодших, набір кариматів для занять лікувальною фізкультурою, памперси, солодощі та багато інших цікавих та корисних речей, зі які дуже вдячні їм вихованці нашого закладу.
З плином часу змінюються обряди, однак традиція відзначати свято Андрія жива до сих пір.
Звісно, до обрядів сьогодні ми зовсім по-іншому ставимося, бо інакша картина світу і мислення у людей, але це те, що нас об’єднує і показує повноту традицій.
 |
 |
 |
 |
 |
|
| |
 |
||
 |
|
|
| |
 |
 |
|
|
 |
 |
|
| |
 |
 |
|
|
 |
 |
|
|
 |
|
