На порядку денному - трудове виховання
Головне завдання спеціальної школи – виховати дитину з особливими освітніми потребами так, щоб вона стала повноцінним, самодостатнім членом суспільства. Для цього, в першу чергу, її треба навчити любити працю. Тому 31 жовтня в нашому закладі відбулось засідання педагогічної ради на тему: «Удосконалення системи трудового виховання учнів з особливими освітніми потребами. Роль профорієнтаційної роботи з формування свідомого вибору майбутньої професії випускниками», де з доповіддю виступила заступник директора школи з вихованої роботи Л.М.Мельник.
В обговоренні доповіді прийняли участь класоводи, вихователі, класні керівники, вчителі трудового навчання як старшої так і молодшої школи.
Трудове виховання розпочинається в школі з перших років навчання. Тому класовод 2-го класу Н.Ю.Бачинська розповіла про те, як вона здійснює виховання позитивного ставлення учнів до різних видів трудової і професійної діяльності, формування початкових загальнокультурних умінь і навичок.
Класний керівник 10-го класу Н.І.Полюлях поділилась досвідом формування ціннісних орієнтацій, мотивації самопізнання, самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованості учнів 8-10-х класів.
Проблеми трудового виховання в сучасній українській родині, взаємозв’язок школи та сім’ї в профорієнтації старшокласників висвітлила вихователь 8-Б класу М.І.Вахніцька.
Про форми та методи роботи базового етапу професійної орієнтації старшокласників доповіла вчитель трудового навчання О.П.Мосійчук.
Соціальний педагог Л.Г.Білик у своєму виступі зупинилась на психологічній готовності підлітків до праці, підкреслила місце і роль трудового виховання у формуванні всебічно розвиненої особистості.
Багато відомих філософів, педагогів не мислили виховання поза працею. Так, наприклад, В.О. Сухомлинський, підтримуючи народні традиції в царині виховання, вбачав у праці невичерпне джерело виховання всебічно розвиненої особистості. «Виховну місію школи, — писав В.О. Сухомлинський, — ми вбачаємо в тому, щоб праця увійшла в духовне життя особистості, в життя колективу, щоб захоплення працею уже в роки отроцтва й ранньої юності стало однією з найважливіших якостей людини».
Є ще суттєвий аспект важливості трудового виховання. Людина прагне до утвердження себе в колективі на основі престижу, а також бажає відчувати задоволення від певного виду діяльності. Якщо особистість залучена до бажаних видів трудової діяльності, це приносить психічне задоволення і забезпечує престижність особистості. Коли ж людина позбавлена можливості займатися працею (а отже, і відчувати радість діяти, мати задоволення), вона вдається до сурогатів, за допомогою яких можна штучно викликати ілюзорне відчуття задоволення, престижності. Такими засобами є алкоголь, наркотики. Це призводить до фізичного і соціально-психічного ослаблення частини людей і суспільства в цілому.
На жаль, ми можемо констатувати, що нехтування закономірностями необхідності виховання дітей у праці призвело до певної деградації загальнолюдської ідеї трудового виховання і викликає фізичне й моральне ослаблення членів суспільства.