Продовжуємо знайомитися із славетними українцями
Творча група учнів у складі Ангеліни Понич, Іллі Понича, Миколи Німчука, Сніжани Філіпчук, Поліни Федотової допомагали вчителю здійснювати пошук інформації в Інтернеті, разом з ведучими доповнювали бесіду.
Присутні в залі пригадали деякі імена найвідоміших українців: видатних державних діячів, полководців, мислителів, поетів, художників, письменників, композиторів. Ці люди змінювали не тільки хід історії, але й свідомість сучасників. Навіть ті, хто ніколи не знав про існування України скажуть: «Так, я знаю цих українців»:
· Нестора Літописця;Увазі дітей було представлено життєвий і творчий шлях нашої сучасниці, видатної української художниці Катерини Білокур, уродженки села Богданівна, що на Київщині. Нелегким і тернистим був шлях цієї жінки. Через матеріальні нестатки в родині вона навіть не навчалась у школі, а самотужки навчилась читати за букварем. Через це не змогла здобути подальшої освіти і визнання себе як художниці. Тільки в 1940 році, коли авторці виповнилося 40 років відбулась перша виставка картин Катерини Білокур. А у 1954 році її твори вже демонструвались на міжнародній виставці в Парижі, де їх високо оцінив Пабло Пікассо. Він сказав: «Якби в нас була такого рівня художниця, ми б змусили заговорити про неї весь світ». У 1956 році їй присвоєно звання народного художника України.
· Княгиню Ольгу;
· Володимира Великого;
· Ярослава Мудрого;
· Богдана Хмельницького;
· Тараса Шевченка;
· Григорія Сковороду;
· Миколу Лисенка;
· Михайла Вербицького;
· Михайла Грушевського;
· Володимира Вернадського.
Діти, присутні на заході були вражені силою духу, наполегливістю цієї талановитої жінки, яка була дуже самотньою в житті, але одержимою у творчості. Життя її було сповнене важкими хворобами, важкою фізичною працею, матеріальними нестатками, нерозумінням рідних, а на папері відбивалося квітами неземної краси. Серед її картин і паперів знайшли аркуш, на якому рукою художниці було написано: «Доля випробує тих, хто вирішив дійти у своєму житті якоїсь великої мети. Але сильних духом не зламає ніщо».
Творчість художниці села Богданівна належить до найкращих надбань української культури ХХ століття. Вшановуючи пам’ять Катерини Білокур у Києві було названо вулицю на її честь.
Завершився захід виконанням пісні, автором слів якої є вчитель української мови та літератури Ж.В.Бойчук, автором музики – музичний керівник закладу І.І.Нємцева:
Моє коріння тут, на цій землі, Духмяною травою перевите. І ластівки, й лелеки, й журавлі, І квіти Білокур, що квітнуть поміж жита. І недаремно я життя живу, І кожну мить збираю по краплині. Люблю я сонце, скошену траву, І квіти Катрі, що в вікні повиті. Моє коріння тут, на цій землі, Уславленої дочками й синами. Горжуся і бажаю навіки Нащадкам землю й квіти прославляти.