Відзначаємо День інваліда
3 грудня, згідно з рішенням Генеральної асамблеї ООН, починаючи з 1992 року, відзначається Міжнародний День Людей з Обмеженими Можливостями.
Генеральна Асамблея ООН закликала держави, члени ООН, проводити подальшу інтеграцію в життя суспільства осіб з інвалідністю. Міжнародний день інвалідів привертає увагу до проблем інвалідів, захисту їх гідності, прав і благополуччя, акцентує увагу суспільства на переваги, які воно отримує від участі інвалідів у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей з обмеженими фізичними можливостями.
В цей день в комунальному закладі «Чернівецька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №2» стартував традиційний зірковий фестиваль юних талантів «Засвіти свою зорю - 2015». Шкільне родинне свято розпочалось виступом директора школи Наталії Василівни Ткачук, яка сказала, що фестиваль, який ми проводимо щороку, ще раз переконує: наші діти, незважаючи на свій статус, обдаровані, творчі, талановиті, кожен по-своєму. Головне – в кожній дитині побачити іскорку і зробити все можливе для того, щоб вона розвивалась, щоб вона не почувалась зайвою, була потрібною в суспільстві, була терпимою, милосердною, готовою допомогти, тим, хто знаходиться поруч. Наші діти добрі, щирі, відкриті, вони вміють любити і заслуговують на повагу.
Радо вітали присутні у залі поважних гостей – наших шефів, що вже дев'ятий рік опікуються нашими дітьми, – працівників поліції охорони в Чернівецькій області: начальника відділу кадрового забезпечення Ірину Іллівну Івасюк, заступника начальника управління поліції охорони в Чернівецькій області Івана Івановича Друцула, старшого інспектора з особливих доручень Дмитра Вікторовича Філіпця, старшого юрист-консульта Петра Володимировича Пандерецького.
Діти – наш найдорожчий скарб, наша радість і наше майбутнє. Саме тому святий обов'язок родини, школи, органів влади та громадськості подбати про всебічний розвиток інтересів та здібностей української юні, забезпечити їй належний рівень виховання і дотримання прав дитинства. Але не всім дітям поталанило мати щасливе і безтурботне дитинство. Зігріти теплом свого серця, увагою і ласкою тих юних громадян, життя яких не схоже на добру казку – це те, що можемо дати ми, дорослі дітям, обділеним долею.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
|
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
| |
 |
 |
|
|
| |
 |
 |
|
|
 |
 |
|
|
 |
