Свято останнього дзвоника - 2012
В цей урочистий травневий день з Останнім дзвоником Весна привітала всіх школярів. Своє майбутнє, юність молоду благословила Україна. Завітало свято і на наш поріг. Останній дзвоник пролунав в стінах рідної школи, яка ніби притихла, щоб попрощатися з випускниками, вирядити їх у далеку дорогу, яка називається дорослим життям.
 |
| ||||||||||||
 |
| ||||||||||||
 |
 | ||||||||||||
 |
| ||||||||||||
 |
| ||||||||||||
 |
 | ||||||||||||
Попереду – незвідана даль. Позаду – батьківський поріг, щасливі миті у стінах рідної школи. Дорослих, змужнілих юнаків і дівчат вітають директор школи, вчителі, батьки та молодші товариші, у яких попереду ще багато років навчання, цікавих подій, безхмарного дитинства. | |||||||||||||
|
| ||||||||||||
|
| ||||||||||||
|
| ||||||||||||
|
| ||||||||||||
 |
 | ||||||||||||
 | |||||||||||||
|
| |||||||||||||
Спогади про щасливі дні, проведені в стінах рідної
школи, слова вдячності і прощання зворушують душу і мимоволі на очах бринить
сльоза. Попереду – в ціле життя переліт, Будуть незгоди і спрага, і сльози. Як стомишся, й очі щипатиме піт, Як ти засумуєш, затужиш в дорозі, Згадай те гніздо, де ти ріс, де мужнів. Згадай тихі верби, і луки, і трави. І вічну тривогу батьків, матерів, І школу, і друзів ласкавих.
Цей день був святковим також для наших дошкільнят, які протягом року підросли, стали самостійними, вивчили багато нових віршиків, пісень, підготувались до навчання в школі, про що і звітували своїм мамам і бабусям.
| |||||||||||||
